Сертифікація засобів зв’язку

 

 таких як: комп’ютери чи пристрої оснащені wifi, Bluetooth, мобільні телефони та інше є обов’язковою процедурою, яка встановлена Технічним регламентом радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання.

 

Цей Технічний регламент встановлює вимоги до радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, процедуру оцінки відповідності такого обладнання, правила маркування та введення його в обіг.

 Дія цього Технічного регламенту поширюється на радіообладнання і телекомунікаційне кінцеве (термінальне) обладнання, за винятком:

1) радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання спеціального призначення, яке використовується виключно в цілях, пов'язаних із забезпеченням громадського порядку і безпеки держави;

2) радіообладнання, яке використовується радіоаматорами для прийому високоточних сигналів часу і/або частоти;

3) кабелів та дротів;

4) обладнання, яке забезпечує лише приймання і призначене виключно для приймання програм радіо- і телевізійного мовлення;

5) обладнання, на яке поширюється дія Технічного регламенту морського обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2007 р. № 1103 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 67, ст. 2588);

6) обладнання та систем для керування повітряним рухом (систем зв'язку, спостереження, автоматизованої диспетчерської служби, навігації тощо).

 

Коментар:

 

Вимоги до пристроїв

9. Пристрої, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, повинні відповідати вимогам щодо:

  • захисту здоров'я і забезпечення безпеки споживачів, інших осіб з урахуванням технічного регламенту щодо безпеки низьковольтного обладнання, але без встановлення граничної напруги;
  • забезпечення електромагнітної сумісності з урахуванням технічного регламенту щодо електромагнітної сумісності;
  • ефективного використання радіочастотного ресурсу (для радіообладнання);
  • забезпечення під час підключення до телекомунікаційної мережі загального користування:
  • можливості взаємодії пристроїв через таку мережу з іншими пристроями та підключення до інтерфейсів відповідного типу на всій території України;
  • сталої роботи мережі (підключення пристрою не повинне завдавати шкоди мережі, заважати її функціонуванню або призводити до зловживання ресурсами мережі, тим самим погіршуючи характеристики якості послуг).

10. Використання пристроїв, сфера застосування яких визначається особливостями їх призначення, повинне також залежно від умов застосування давати змогу забезпечити:

  • реалізацію права споживача на захист персональних даних та конфіденційність;
  • гарантований доступ до служб екстреної допомоги;
  • можливість використання пристрою особами з обмеженими фізичними можливостями.

11. Пристрої, які були введені в обіг до початку обов'язкового застосування вимог цього Технічного регламенту, залишаються в обігу без додаткового підтвердження відповідності протягом строку, який встановлює Адміністрація Держспецзв’язку для кожного пристрою відповідно до законодавства.

 

Національні стандарти як доказова база Технічного регламенту

13. Адміністрація Держспецзв’язку розробляє перелік національних стандартів, які відповідають європейським гармонізованим стандартам та добровільне застосування яких повністю або частково може сприйматись як доказ відповідності пристрою вимогам цього Технічного регламенту (далі - перелік національних стандартів). {Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 632 від 28.08.2013}

14. За поданням Адміністрації Держспецзв’язку перелік національних стандартів затверджується і періодично оновлюється Мінекономрозвитку, який публікує його в офіційному виданні.

15. У разі коли виникають сумніви щодо достатності тих чи інших національних стандартів як свідчення відповідності вимогам цього Технічного регламенту, Адміністрація Держспецзв’язку оприлюднює коментар стосовно тлумачення таких стандартів і умов, за яких дотримання зазначених стандартів є свідченням дотримання вимог цього Технічного регламенту, або подає на розгляд Мінекономрозвитку пропозицію щодо вилучення таких стандартів з переліку національних стандартів.

 

Введення пристроїв в обіг

16. Виробник або уповноважена ним особа - резидент України чи постачальник вчиняє такі дії:

готує технічну документацію, наведену в пункті 12 Технічного регламенту модулів оцінки відповідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 41, ст. 2175; 2011 р., № 67, ст. 2581) (далі - Технічний регламент модулів оцінки відповідності), та складає декларацію про відповідність пристрою цьому Технічному регламенту; Застосування радіообладнання на території України дозволяється за умови його внесення до Реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України у смугах радіочастот загального користування. Ввезення з-за кордону, реалізація та експлуатація радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв здійснюються за наявності дозволу, що видається у порядку, встановленому законодавством.

17. Виробник або уповноважена ним особа - резидент України чи постачальник подає споживачеві разом із пристроєм:

  • декларацію про відповідність вимогам цього Технічного регламенту, на зворотному боці якої може міститься відмітка центрального органу виконавчої влади в галузі зв’язку про погодження застосування засобів телекомунікацій у телекомунікаційних мережах загального користування; {Абзац другий пункту 17 в редакції Постанови КМ № 446 від 15.05.2013}
  • настанову щодо безпечної експлуатації (викладену державною мовою).
  • На упаковці та в настанові з експлуатації повинна бути зазначена необхідна інформація про призначення пристрою. Для телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання та радіообладнання з можливістю підключення до телекомунікаційної мережі загального користування повинна бути наведена інформація про спосіб підключення до зазначеної мережі. Для усіх пристроїв така інформація повинна бути розміщена на видному місці.